Для вас, батьки

      30 січня 2013р. в 3-Б класі відбулися батьківські збори "Спешите любить ребенка", на яких обговорювались питання спілкування батьків і дітей. Учні власноруч виготовили запрошення для батьків. На запрошення родини відгукнулися у повному складі (включаючи і бабусь з дідусями). Приємно зазначити, що було встановлено рекорд відвідування–26 батьків. Вчитель НікулінаО.О. знайомила батьків з різними аспектами взаємовідносин з дитиною, використовуючи демонстраційні ролики, фільми та ігрові техніки. Батьки залюбки прийняли участь у тренінгу «Як спілкуватися з дитиною», який провела шкільний психолог Левченко Є.Ю. Батьки отримали буклети з порадами, щодо активного спілкування з дітьми та меморандум від дітей. Батьків зацікавила виставка дитячих робіт та література для батьків з проблем виховання. Якщо ж ми навчимося по-справжньому любити наших дітей та мудро виявляти турботу про їхнє майбутнє, то й діти віддячать нам любов’ю та турботою.

Презентація "Родительское вече «Спешите любить ребенка»"

Рекомендації батькам щодо спілкування з дітьми-сангвініками.

1. У спілкуванні з дітьми-сангвініками вимоги повинні бути максималь­но справедливі.

(Варто давати вихід їхній енергії, стимулювати розкриття їхнього потен­ціалу та здібностей у суспільно корисній праці.

3.  Потрібно виявляти довіру до сангвініка, підтримувати його корисну ініціативу, здійснювати підтримку в його починаннях, закріплювати віру у власні сили в подоланні труднощів.

4.  Не варто давати йому доручення, пов'язані з довготривалою монотон­ною діяльністю.

5. Допомогу слід надавати у формі відкритої дружньої підтримки, поради.

6.  Бути максимально вимогливими у разі скоєння дитиною найнезначніших порушень.

7.  Пам'ятати, що у дитини-сангвініка швидко руйнуються звички, дити­на швидко втомлюється від одноманітних занять, методів і форм роботи.

8.  Під час виконання сангвініком завдань дорослий повинен використо­вувати додаткові стимули, або домогтися завершення роботи.

9.  Коли дитина недоброякісно виконала завдання, заставити те саме за­вдання виконати ще раз

10.  Формувати стійкі інтереси. Не дозволяти частих змін видів діяльнос­ті. Розпочату роботу вчити виконувати до кінця. Виробляти з раннього віку стійкий інтерес, терпіння, цілеспрямованість, звичку сумлінно виконувати й доводити до кінця розпочату справу.

11.  Навчити дитину дорожити дружбою.

12. Доцільно використовувати його лідерські якості в колективі, залуча­ти до організації вечорів, диспутів та інших суспільно корисних заходів.

Рекомендації батькам щодо спілкування з дітьми-флегматиками.

1.  Слід наполегливо використовувати завбачливі настанови на будь-яку діяльність, яку потрібно виконати, здійснювати докладний інструктаж (Що? Коли? У якій послідовності?).

2.  Не карати за повільність, не звинувачувати в тупості, некмітливості. Наслідки такого ставлення здебільшого трагічні: у дитини виникають не­врози, формується комплекс неповноцінності через постійні невдачі.

3.  Доцільно стимулювати вияв щирих почуттів учня. Залучайте його до цікавої діяльності, що розвиває почуття, емоції й зміцнює віру у власні сили.

24.  Необхідно уникати демонстративних доручень, пов'язаних із високим темпом діяльності.

5.  Під час читання художніх творів, у процесі гри флегматика необхідно ознайомлювати на життєвих прикладах з різновидами почуттів та емоцій, навчати правильно виявляти їх у відповідних ситуаціях: співчувати, радіти тощо. Допомагати займатись аутотренінгом та самовихованням.

(Щоб дитина виросла ініціативною, дорослі мають вітати кожен вияв її самостійності, непомітно допомагати у складних справах.

7.  Необхідно проводити спеціальні ігри, розвиваючи мислення, почуття, уяву. Важливо навчити правильно переключати увагу під час виконання завдань і раціонально розподіляти час.

Рекомендації батькам щодо спілкування з дітьми-холериками.

1.  Не гальмувати активність дітей у формі прямої заборони.

2.  Не дозволяти капризи дітей заради того, щоб вони не нервували.

3.  Раціонально використовувати енергію дитини шляхом переключення з одного виду діяльності на інший.

4.  Ніколи не підвищувати голос чи вдаватися до залякування. Холеричні діти потребують тактовної допомоги та співчуття.

5.  Спілкуватись з такими дітьми спокійним, але впевненим тоном. Уни­кати різних емоційних реакцій, спрямованих безпосередньо на учня. Кра­ще впливати опосередковано, через колектив.

(Постійно оберігати нервову систему дитини, обмежувати протягом дня ігри, заняття, які приводять до збудження. (За дві години до сну пропонувати спокійні ігри, види занять.

8.  Категорично забороняється карати дитину-холерика статичним поло­женням тіла (постій біля мене, будеш сидіти на стільці).

(Необхідно пропонувати дітям такі види діяльності, які формують і розвивають довільну увагу дитини і сприяють закріпленню в її нервовій системі процесів гальмування (настільні ігри, лото, шашки, різні види зо­бражувальної діяльності).

10.  Потрібно виявляти зацікавлене розуміння душевного стану дитини, тактовно й опосередковано запобігати "зривам", враховувати мотиви вчин­ків, залучати до активної діяльності, пов'язаної з виявом ініціативи.

11.  Холерика важливо виховувати добрим, співчутливим, турботливим, оскільки цей тип дуже схильний до агресивності.